Як зрозуміти, що не так, якщо ви відгукуєтесь на купу вакансій, а вас не беруть

Катерина Кушнір, редактор і контент-маркетолог, автор Телеграм-каналу «Не просто редактор», відповіла на це складне питання, розбивши на три частини. Ми ж публікуємо все в одній статті, яка буде корисна не тільки копірайтерам, але й тим, хто шукає нову роботу.

Порівняйте свій досвід з вимогами проекту

Найчастіше відмовляють через банальну причину: людина не відповідає вимогам вакансії. Наприклад, коли я шукала авторів у IT-блог, мені часто надсилали відгуки ті, хто писав щось на зразок оглядів мобільних телефонів або інструкцій щодо ПК для користувачів. І це ніби й досвід в IT, але не той, що потрібен: гаджети і складні IT-системи – абсолютно різні теми. З оглядом впоратися набагато простіше, ніж написати експертну статтю у Хабр.

Звідси логічний висновок: щоб потрапити у проект, треба або мати потрібний досвід, або пропонувати щось таке, що приверне до вас увагу без досвіду. Це може бути добре знання тематики, наприклад: ви не писали статті на медичні теми, але за освітою лікар. Або демонстрація розуміння теми: чесно пишете, що раніше з таким не працювали, але щось пропонуєте – наприклад, вивчили статті на сайті і у відгуку пропонуєте кілька тем, які можете розкрити, розповідаєте, що в цих статтях буде. Якщо правда вдалося розібратися, що потрібно, швидше за все вам дадуть відповідь.

Від редакції. Часто нам у редакцію надсилають пропозиції від копірайтерів. Люди пишуть про свій досвід і пропонують одразу надіслати свій прайс. Кожному відповідаємо, що копірайтери нам не потрібні, а от автори – навіть дуже. Пропонуємо вивчити умови публікацій у блозі і розповісти про свій досвід, або розповісти про якийсь сервіс, що допомагає в роботі.

Що точно не допоможе отримати проект

• Фрази на кшталт «я швидко вчуся» або «я швидко розберусь у будь-якій темі» — ці твердження неможливо перевірити, якщо у вас немає прикладів робіт, які їх підтверджують. Навчати когось – ще та морока, і якщо роботодавець не шукає новачків, він не хоче цим займатися.
• Вигоди, які клієнту не важливі. Одного разу мені написали: моя перевага в тому, що я пишу будь-який текст за дві години. Я прекрасно знаю, що можна написати за дві години, а що ні. Якщо збір інформації для статті займає пару днів, про які дві години може йти мова? Або демпінг: всіх хвилюють гроші, але на нормальному проекті ціни нижче ринкових – не перевага: якщо людина готова писати за копійки, зрозуміло, що нічого хорошого вона не напише. Звичайно, можна запропонувати послуги за низькою ціною, пояснивши, що потрібен досвід. Іноді це працює, але треба бути готовим до відмови, знову ж таки тому, що не завжди є можливість когось навчати.
• Експертність, якої у вас немає. Кумедно, коли люди пишуть і починають розбирати тексти роботодавця, навіть не розуміючи, для кого і навіщо вони написані. Якщо ви розбираєтеся в питанні гірше, ніж той, хто вас наймає, буде помітна будь-яка некомпетентність з вашого боку, і замість демонстрації досвіду вийде зовсім інше. Десь можна пустити пил в очі, але не скрізь, тому з розбором помилок краще почекати до того часу, як вас наймуть і ви розберетесь у завданнях.

Висновок: перед тим, як відгукнутись на вакансію, треба подумати, а чи підходите ви, і якщо ні, то розібратися, що можете запропонувати. Якщо запропонувати абсолютно нічого, значить треба вирішити, у які проекти ви хочете потрапити, зрозуміти, яких навичок і досвіду не вистачає, і знайти можливість їх отримати.

Наприклад, ви хочете стати постійним автором хорошого блогу, але немає прикладів міцних статей. Тоді шукайте схожі хороші блоги, які беруть статті у сторонніх авторів, вивчайте, про що там пишуть, пропонуйте теми, робіть статтю. І ось у вас вже є приклад у портфоліо. І так далі: пропонуємо зробити щось таке знайомим, пишемо текст для вигаданої компанії, шукаємо стажування у схожих проектах.

Так, це потребує багато роботи, але якщо ви відправили відгуки на сто вакансій, а вам навіть не відповідають через брак досвіду – який сенс робити це у сто перший раз? Краще спрямувати зусилля в конструктивне русло.

Від редакції. Дистанційний курс «Контент-маркетинг» розроблений для тих, хто хоче навчитися формувати контент-маркетингову стратегію відповідно до комунікаційної стратегії бренду. Пройшовши навчання, ви зможете створювати контентну стратегію від «А» до «Я», починаючи з аналізу конкурентів і цільової аудиторії, закінчуючи створенням матриць контенту і реальних контент-планів. Зможете створювати корисний і бренду, і споживачам контент, що залучає. Новий курс стартує 13 липня. Ми оновили програму! Майбутнім контент-маркетологам будуть корисні лекції про HTML і CSS, про копірайтинг, грамотність і стиль.

Оцініть те, як ви відгукуєтесь на вакансії

Відгук – те саме найперше враження. Саме він впливає на рішення редактора або когось іншого, відповісти вам чи ні, чи варто давати тестове, чи підійдете ви для роботи у проекті. Про це написано багато статей, але поки вони не допомагають. Востаннє, коли я шукала авторів, отримала близько 300 відгуків. А нормальних було десь 10-15 %.

Як зрозуміти, що має бути у відгуку на вакансію

Існує простий алгоритм, що допомагає скласти нормальний відгук. Він складається всього з трьох кроків:

Крок 1. Уважно прочитати вакансію і написати у відгуку те, чого чекають від виконавця. Наприклад, шукають автора у блог з досвідом роботи в темі маркетингу, який зможе працювати фул-тайм. Значить важливо: а) показати досвід – тобто надати приклади статей за темою; б) вказати, що ви готові до повної зайнятості з певної дати. Або інший приклад: шукають автора, який вміє легко переходити з однієї теми на іншу і швидко пише. Якщо вам підходять такі вимоги, значить треба надати кілька прикладів робіт на різні теми і вказати, за який час був підготовлений кожен матеріал.

Не треба вигадувати креативи, писати у віршах та розповідати половину свого життя. Я можу точно сказати: нормальних спокійних відгуків так мало, що вони вигідно виділяються з-поміж інших. І це найкращий спосіб звернути на себе увагу.

Тобто, коли на ваші відгуки не відповідають, варто повернутися до вакансії, прочитати її і порівняти з тим, що ви написали у листі. Якщо потреби клієнта не закриті, саме це може бути причиною мовчання. Ну і звичайно, наступного разу врахувати знайдені помилки.

Крок 2. Зробити зручно для того, хто дивиться відгуки. Що це означає? Портфоліо у вигляді файлів у ворді, прикріплених до листа – незручно. Купа посилань без підписів у листі, коли незрозуміло, куди потрапиш після кліка – незручно. Відгук у вигляді привітання і резюме у PDF-форматі – незручно. Подумайте про того, хто буде дивитися лист. Зробіть так, щоб він відразу бачив потрібну інформацію, і йому не знадобилося нічого завантажувати або довго шукати. Підпишіть всі посилання на приклади робіт, щоб було зрозуміло, де яка стаття і про що вона. Не змушуйте людину робити зайві кроки, щоб ознайомитися з інформацією про вас. Можна додати резюме, якщо хочете, але базові дані, які допомагають зрозуміти, чи варто з вами працювати, повинні бути в листі. Оформіть лист красиво: стримано виділіть важливе, розділіть на абзаци, щоб було легко читати.

І звісно, якщо вам не відповідають, поверніться до відгуку, подивіться на нього з точки зору іншої людини: чи зручно читати, чи все зрозуміло, як оформлений лист.

Крок 3. Дотримуватися правил, про які просять у вакансії. Просять писати на пошту, а в особисті повідомлення не писати – пишіть на пошту. Просять вказати конкретну тему листа – не забудьте це зробити. Просять щось додати у відгук – додайте. Якщо вам не подобаються якісь вимоги, здаються дивними або щось іще – не відгукуйтеся. Такі речі – це часто своєрідний маркер, перевірка на відповідність. Тому коли вакансія здається дивною, робота здасться ще дивнішою – швидше за все, вона просто не ваша. А якщо вам все ок, зробіть так, як просять. Це, по-перше, повага до наймача, по-друге, такі прохання можуть бути тестом на уважність. Звичайно, іноді буває, що люди роблять все навпаки, і їм відповідають. Але це виняток, а не правило. Зазвичай дратує, коли відгуки замість пошти летять в особисті повідомлення, або людина не зробила те, що було написано в оголошенні. Здається, що претендент або неуважний, або потім також буде робити не так, як потрібно.

Через такі «дрібниці» теж можуть не відповісти і не взяти у проект, і це треба враховувати.

Від редакції. Одна з наших випускниць відгукнулася на вакансію. Домовилася про співбесіду. На зустрічі виявилося, що у неї немає ані знань, ані досвіду налаштування рекламних кампаній, хоча у вакансії цей пункт був зазначений. У результаті вона не отримала роботу, витратила час. Зате вирішила записатися на курс «PPC-спеціаліст».

Як зрозуміти, що не так з вашим тестовим завданням

1. Порівняти те, що зроблено, з вимогами, описом завдання, прикладами, які дав клієнт. Навіть якщо здається, що все ідеально. Наприклад, звичайна історія – неуважність. Одного разу я давала завдання написати два абзаци: пояснити IT-термін звичайним людям. Багато авторів чомусь надіслали пояснення, яке навряд чи зрозуміють люди без технічного бекграунду, або наводили приклади для технічних фахівців. Не думаю, що це відсутність розуміння. Швидше за все, пункт з аудиторією просто пропустили – вирішили, що блог технічний, значить, і писати треба ось так. Інший момент – свідоме ігнорування вимог, коли автори пишуть, як вважають за потрібне, а не так, як зазначено у завданні. Якщо не подобається тестове, здається, що треба робити по-іншому, або завдання безглузде – варто запитати, чому так, а не просто робити так, як подобається. Якщо клієнт не відповідає, а необхідний результат не влаштовує, краще пошукати іншу вакансію і не витрачати свій час.
2. Подивитися опубліковані тексти. Це працює, якщо ви хочете публікуватися в якомусь медіа, у тому числі бренд-медіа, блозі або журналі. Варто прочитати кілька статей, подивитися, як вони зроблені, і порівняти з тим, як написаний і оформлений ваш текст. Універсальні критерії якості загальні, але дещо може відрізнятися. Наприклад, ось ця стаття у блозі Еквіда та ця стаття у Т—Ж — обидві хороші, обидві про інтернет-магазини, але підхід до текстів різний.
3. Запитати у клієнта. У більшості випадків зворотний зв'язок отримати можна. Важливо правильно запитувати – наприклад, без претензій та агресії. Будь-яка людина, яка когось наймає, стикається з негативом. Багато людей вважають, що їм чимось зобов'язані просто тому, що вони витратили п'ять хвилин на лист. А вже якщо такі люди зробили тестове, то роботодавець в боргу навічно. Загалом багато вельми наполегливих і агресивних людей. Якщо ваше запитання викликає відчуття, що ви в претензії через відмову, клієнт може вирішити не зв'язуватися: який сенс витрачати час і нерви? Краще просити зворотний зв'язок на кшталт «хочу дізнатися, бо мені важлива ваша думка, щоб зрозуміти помилки і далі робити краще». У цьому випадку більшість наймачів пояснять, що не так, бо здебільшого людям приємно допомагати іншим людям.
4. Запитати у колег або з ким-небудь проконсультуватися. Іноді автори-початківці розміщують пости у групах соцмереж з проханням покритикувати текст. Це не найкращий спосіб, я б так не робила. Під постом пишуть ті, кому нема чим зайнятися – часто люди з рівнем нижче, ніж у запитувача. Така критика буде марна. Також не варто запитувати у знайомих колег, якщо у них немає досвіду у проектах того рівня, куди ви хочете потрапити. Тобто якщо ви хочете писати для крутого блогу, а ваші знайомі працюють на біржі – навряд чи вони порадять щось путнє. Аналогічно з платними консультаціями: якщо вирішили таку купити, то купуйте у людей з релевантним досвідом. Тобто якщо хочете розвиватися, припустимо, в UX-копірайтингу – шукайте того, хто вже працює у цій ніші. Консультація якогось копірайтера текстів для коучів вам ніяк не допоможе, навіть якщо у останнього 100 500 передплатників у соцмережах і десять курсів про будь-які тексти.

Від редакції. Молодший син головного редактора робив тестове завдання, яке необхідно зробити на посаду програміста. Перед відправкою показав роботу своїм друзям, які не один рік працюють у сфері розробки програмного забезпечення. У результаті отримав вигідну пропозицію.