SMM просування без бюджету реклами

Поширена проблема для малого та середнього бізнесу – наявність товару, але відсутність бюджету на рекламу.

Світлана Мельник, незалежний SMM-консультант, контент-маркетолог та випускниця трьох курсів Академії інтернет-маркетингу WebPromoExperts, розповіла, як створювати контент та отримувати хороші охоплення та нових клієнтів, якщо у вас немає великого бюджету на рекламу.

Від редакції. Перевірені поради та найцікавіші кейси – зібрали для вас в одному місці! Підписуйтесь на наш телеграм-канал та отримуйте щотижня нову порцію знань та порад!

Реклама в агро та рекордні органічні охоплення: міф чи реальність?

Аграрна галузь однієї з останніх заходить у світ діджитал технологій, але вже показує добрі результати роботи. Досягти великих охоплень без реклами реально! Розповім про це на своєму прикладі – журналі «Агробізнес Україна». Він видається в Україні вже понад 10 років, але у соцмережі команда прийшла у січні 2019 року.

Навіщо агрожурналу чи агрогалузі бути представленим в онлайні, якщо всі працюють у полях? Для того, щоб поширювати та знайомити потенційних клієнтів з контентом та продуктом. Статті, новини, огляди техніки, інтерв'ю – все, що може бути корисним для гравців агроринку, має поширюватися в діджиталі.

Навіть якщо друкований часопис поширюється серед читачів безкоштовно (як у нашому випадку), ми розуміємо, що не охоплюємо всіх потенційних читачів. І для цього ми підключаємо онлайн-інструменти. Вони допомагають нам підвищувати впізнаваність бренду, формувати навколо себе коло лояльних читачів, галузеву аудиторію.

Паралельно ми залучаємо нових читачів та рекламодавців, тому що журнал виходить за їхній рахунок. Працюємо з представниками суміжних компаній агротехніки, засобів захисту, логістики, зберігання тощо. Коли вони бачать, що ми представлені в онлайні, інтерес до нашого продукту зростає. Вони також розуміють, що наші аудиторії перетинаються і нам вигідно працювати разом.

План освоєння діджиталу ми втілювали поступово. Почали з аналізу ЦА, визначили базові портрети, канали комунікації, меседжі. На старті почали працювати із Facebook. Він і зараз є нашим головним джерелом трафіку на сайт. Всі новини, статті, інтерв'ю, які готуються до журналу, ми паралельно публікуємо у Фейсбуці та залучаємо більшу кількість читачів на наш ресурс.

Потім ми освоїли Instagram та YouTube. І зараз потихеньку працюємо з Telegram.

Наш Facebook станом на кінець 2021 року – це понад 1600 передплатників

У Фейсбуці досить вузька цільова аудиторія, з якою працювати нелегко, але реально. Щодня для цієї мережі ми готуємо до трьох публікацій на день. Позначаємо їх брендовими хештегами.

Найкраще «заходять» добірки, рейтинги, статті на кшталт «Як підготувати елеватор до весни?» або прогнози на сезон, поради щодо захисту рослин і так далі.

Звичайно, розбавляємо важливі теми гумором та не забуваємо про відео. Наші статистичні дані є прикладом того, що навіть без реклами можна досягти непоганих результатів і показників.

Виклик: Facebook vs локдаун

Фактично, до 2020 року журнал поширювали переважно на «Днях поля», на виставках, на конференціях. Але в березні 2020 року в Україні було оголошено локдаун. Саме тоді вийшов черговий номер видання. І постало питання про те, а як же бути з реалізацією журналу? Скасування масових заходів стало для нас своєрідним викликом, і ми вирішили роздати журнали безкоштовно. В обмін на контакти потенційних читачів.

Ми підготували короткий пост про те, що потрібно «залайкати» нашу сторінку та піст, і залишити контакти, куди ми можемо надіслати журнал. Вже за день ми побачили дуже добрі показники. Зібрали понад 23 тисячі охоплень, майже 3 тисячі взаємодій з публікацією. А ще наша база клієнтів поповнилася 300+ контактами людей, які цікавляться агробізнесом. Звичайно, всі вони отримали журнали, потім люди надсилали нам фідбеки, коментарі, зауваження, фотки із цими журналами, і що найголовніше – нові читачі не відписалися після того розіграшу, вони продовжують нас читати.

Які показники у Facebook важливі?

Ми звертаємо увагу на такі показники:

• охоплення: ми розуміємо, який контент цікаво читати нашим читачам;
• залучення: допомагає зрозуміти, як багато людей з нами взаємодіє, з яким контентом читачі взаємодіють краще;
• показник клікабельності, що показує кількість переходів за посиланням;
• робота із відгуками.

Перед тим, як в уряді оголосили про старт продажів земель сільськогосподарського призначення, ми знайшли інфографіку про вартість землі та поділилися нею з читачами. Охоплення посту досягло понад 117 тисяч, публікацію дуже активно коментували та поширювали. Окрім цього, ми самі розміщуємо наші цікаві пости з різних тематичних груп. Далі протягом цієї публікації ми підготували з юристами серію матеріалів, про те, а як бути аграріям після того, як ринок землі відкриється.

Найбільше нашим читачам подобається контент з фото, відео з виставок, заходів, огляди техніки, інтерв'ю в полях. Також користувачі самостійно надсилають нам фото, зокрема з нашими журналами. Тому ми особливу увагу приділяємо графічним матеріалам.

Не забувайте, що будь-який контент потрібно публікувати регулярно. Тоді люди звикають до того, що є якась систематичність і читатимуть вас краще.

Дистрибуція контенту: як розповсюджувати контент

Весь контент ми розповсюджуємо за тематичними групами у Фейсбуці. Для себе вибрали близько 50 груп, а віддаємо перевагу тим, де можна працювати безкоштовно. Ми регулярно розміщуємо контент, закликаємо до дискусії читачів та збираємо реакції на публікації.

Так ми збільшуємо кількість передплатників та переходів на сайт.

Агробізнес у Instagram: як працювати, щоб отримувати результат

Влітку 2020 року ми вирішили спробувати працювати з Instagram. Відверто, спочатку сумнівалися, чи варто нам бути у цій мережі. Але ми проаналізували ринок, конкурентів, побачили, що справді багато агрокомпаній представлено у цій соцмережі. Тенденції були досить непогані.

Ми почали працювати. У Instagram люди, з якими ми співпрацюємо, спілкуємося, дещо молодші. Здебільшого орієнтуємося не лише на фермерів, аграріїв, а й на менеджерів, які керують різними суміжними компаніями, яким цікаво співпрацювати у напрямі реклами.

Для «Інстаграм» ми вибрали єдиний стиль публікацій, розробили тематичні рубрики. Також публікуємо відео, огляди техніки.

Як просувати агробренд у YouTube

І один із останніх каналів, з яким ми добре почали співпрацювати – це YouTube. Перед запуском каналу ми вивчили вимоги, правила оформлення відео. Ми мали позицію – нехай цих публікацій буде менше, але вони будуть якісні, всі з описами, правильно оформлені, сформовані у списки відтворення.

Думаю, нам вдалося зробити цей канал таким, щоб він був дійсно корисний і зручний для гравців агроринку. Канал існує з листопада 2019 року, і за цей час ми отримали близько 1500 підписників, а топові відео збирали в межах 10-15 тисяч переглядів.

Ми цим дуже пишаємось і, зауважу, що україномовних каналів такого типу в агрогалузі не так багато. Тому цей контент справді необхідний та корисний.

Проблеми та їх вирішення

Звичайно, не все так ідеально, якби нам хотілося. Ми розуміємо, що наша проблема – відсутність роботи із таргетованою рекламою. Тестували такі можливості, але бюджети ми скромні. В той же час наша суперсила – це робота з групами та спільнотами.

На жаль, за надмірну активність Facebook може вводити обмеження для профілю або сторінки. Це впливає на якість роботи.

У всіх соцмережах ми змогли розширити свою присутність, і це допомогло збільшити кількість читачів як онлайн, так і офлайн.

Наша головна мета – показати розвиток агробізнесу таким, як він є, не лише у полі, а й у режимі онлайн. Ми закликаємо фермерів до дискусій, обговорень, показуємо техніку, досвід колег і намагаємося зробити так, щоб це можна було побачити в режимі онлайн, у будь-який час і в будь-якому місці.

Робота по всіх напрямках допомагає нам та рекламодавцям достукатися до потенційних клієнтів. Донести до них якусь необхідну інформацію та допомогти у розвитку агробізнесу.

Нішевий бізнес: як працювати з клієнтом онлайн

А що робити із нішевим бізнесом? Наприклад, як просувати та розвивати равликовий бізнес у соцмережах? Розповім на досвіді ферми «Верба Равлик». Її заснували у 2019 році на Рівненщині. На фермі вирощують равликів, фазанів, роблять продукцію із сировини, а також проводять дегустації та екскурсії. У соцмережах ферма заявила про себе у квітні 2021 року, а вже до кінця року зібрала навколо себе понад 1000 активних читачів, гостей, яким небайдужий равликовий бізнес та цікава равликова продукція. Зробили це без витрат на таргетовану рекламу і роботу з блогерами.

Аудиторію проекту розділили на кілька основних груп.

Основна та наймасштабніша група – місцеві жителі. Ті люди, які мешкають в межах 50-60 км навколо ферми, які можуть приїхати на неї з метою відпочинку на один день. Тобто, пройти екскурсію, подивитися, як розвивається равликовий бізнес, як ростуть фазани, скуштувати страви та поїхати додому.

Ще одну частину аудиторії ми розділили на підгрупи – це клієнти, які можуть замовити доставку страв із равлика додому та приготувати їх самостійно. Паралельно ми працюємо із спеціалізованими магазинами, ресторанами, оптовими покупцями. А ще з туристичними фірмами, що привозять групи школярів чи невеликі екскурсійні групи.

Instagram наш основний канал комунікації та продажів. Паралельно працюємо над створенням сайту. Основні цілі на роботу – налагодження комунікації, підвищення впізнаваності, лояльності до компанії, зростання продажу продукції.

Також працюємо над формуванням попиту на продукт, формуванням культури споживання равликів. За контент-планом у нас виходить 2-3 публікації на тиждень, і щодня ми працюємо зі Stories.

Бізнес має сезонність, тому за неповний рік роботи ми були раді кожному передплатнику, коменту та всім показникам.

Навіщо потрібна персоналізація?

Головним своїм досягненням онлайн ми вважаємо відмінну роботу у створенні комунікації з читачами та клієнтами. Кожне повідомлення максимально персоналізоване зверненням по імені, враховуючи важливі деталі. Наприклад, якщо ми бачимо, що пише матуся, то відзначаємо, що у нас є локація для малюків та окреме меню для дітей, а якщо пише любитель подорожувати – ділимося фішками нашого регіону, точками на картах тощо. Звичайно, відповідати на запити треба максимально швидко – розуміємо, що люди хочуть приїхати у гості «тут і зараз».

Бюджет проекту на рекламу нульовий, але ми плавно і впевнено нарощуємо свою цільову аудиторію, авторів контенту користувача, лояльних клієнтів. Як досягти таких результатів? Любити те, що ви робите щодня.

Як виявити це кохання? У повідомленнях клієнтам та гостям звертайтеся за ім'ям, дякуйте за відмітки, відгуки, фото та сторіс, створюйте реально корисний та цікавий контент, пояснюйте про що ваш бізнес, давайте фідбек, відповіді на найпопулярніші питання та допомагайте клієнтам.

Не забувайте також про роботу офлайн: коли людина вже приїхала до вас у гості, зробіть її візит теплим, цікавим та корисним.

Що допомагає нам рости та розвиватися? Користувальницький контент! За час роботи зі сторінкою ми провели лише одну професійну фотографію. Вся наша стрічка, всі наші Stories оформлені за допомогою фотоконтенту наших користувачів, за що ми дуже вдячні.

Якщо бізнес не має грошей на рекламу, будуйте його на любові до клієнта. Виховуйте добру, лояльну аудиторію, допомагайте їй, а вони допомагатимуть вам.

Курс SMM-спеціаліст створений для тих, хто просуває свій бренд в соцмережах. Ви навчитеся планувати публікації, запускати рекламні кампанії, аналізувати показники ефективності та конверсії.

Детальніше про курс