Привіт усім! Мене звати Денис, я засновник та керівник вебстудії Whiteweb. З початком повномасштабної війни в Україні наша студія на пів року практично припинила своє існування. Але ми вирішили не здаватися та продовжити роботу.

Звісно, нам довелося стикатися з серйозними викликами, адже по факту прийшлося починати все майже з нуля. Тому в цій статті я хочу розповісти про наш досвід розвитку вебстудії під час війни та дати кілька порад керівникам, які тільки планують почати роботу у цій сфері.


Від редакції. Перевірені поради та найцікавіші кейси – зібрали для вас в одному місці! Підписуйтесь на наш телеграм-канал та отримуйте щотижня нову порцію знань та порад!


Український IT-ринок під час війни

Згідно з аналітикою, у 2022 році український IT-ринок впав на 65% в порівнянні з 2021. Воно не дивно — компанії переймалися, щоб зберегти життя своїх співробітників, а не темпи роботи.

І якщо перші 2 місяці контракти з закордонними контрагентами ще допомагали підтримувати штани, то починаючи з травня 2022 почався спад активності за міжнародними проєктами. Клієнтам стало ясно, що війна швидко не закінчиться, тому вони стали шукати більш стабільних виконавців.

Український IT-ринок під час війни

Ось, наприклад, як це відбувалося на Djinni. До травня ще тримався довоєнний рівень задач, але в червні відбувся спад вдвічі. Власне, саме в червні наша вебстудія також почала втрачати закордонних клієнтів — кілька з них прямо сказали, що робота з нами надто ризикова, тому вони знайшли нових підрядників.

Чому ризикова? Підозрюю, що вони просто боялися, що ми просто зупинимо роботу та не захочемо повертати кошти, адже пункт «Форс-мажорні обставини» в контрактах формально дозволяв нам це зробити без жодних санкцій.

Звичайно, цього ми робити не збирались і намагалися переконати в цьому замовників, проте не вийшло. До червня ми втратили 80% клієнтів, тому фінансове питання постало дуже гостро.

Ускладнювало ситуацію ще те, що наша команда розпорошилася по Україні, а дехто виїхав за кордон. Особистих проблем вистачало у кожного, тому налаштуватися на плідну роботу знов було вкрай важко.

Читайте також: Що робити українському бізнесу поки триває війна

5 порад, як розвивати вебстудію під час війни

Тут я зібрав свій досвід управління вебстудією за останній рік в умовах постійних повітряних тривог, відключень світла, нестабільності на ринку та інших негативних факторів, спричинених війною.

Маю надію, що ці поради допоможуть керівникам молодих вебстудій втриматися на плаву та отримати своє місце на ринку.

1. Зареєструйтесь на міжнародних фриланс-біржах

Раніше я дуже скептично ставився до фриланс-бірж. Особливо до міжнародних, бо як би ти круто щось не робив, завжди знайдеться індус, який зробить так само, але набагато дешевше. Проте потреба шукати додаткові інструменти заробітку для студії примусили мене змінити свою думку.

В червні 2022 року я звернув увагу на українські біржі фрилансу. І відразу максимально розчарувався. Їх заповнили нові акаунти без досвіду, які сильно демпінгували ціну на всі види робіт.

Повноцінний багатосторінковий сайт на Wordpress за 1000 гривень? Створення скриптів на JavaScript для анімації головної сторінки за 500 гривень? Вибачте, це навіть не смішно. Але навіть на такі задачі знаходилися десятки виконавців.

Але міжнародні біржі трохи виправили ситуацію. Звичайно, мільйонів на них не заробиш, але підтримати штани мені й команді вистачило.

Я зареєструвався відразу на семи біржах та почав шукати задачі, які підходили мені по стеку. А потім створив профіль нашої вебстудії та почав шукати задачі для всієї команди.

Ось мої думки щодо цього:

  • Upwork та Fiverr — вибір нашої вебстудії. Крім них я спробував We Work Remotely, Startupers, Authentic Jobs, Creative Market та Freelancer. Але лише на Upwork та Fiverr вдалося отримати хоч якісь більш-менш адекватні замовлення. Тому через десь через місяць я вирішив зосередитися виключно на цих двох біржах.
  • Портфоліо рулить. Воно максимально важливе на біржах, бо це перше, на що звертає увагу потенційний замовник. Спеціально для англомовного ринку ми створили сторінку з найцікавішими проєктами та дали на нього посилання у профілі. Це спрацювало, навіть з нульовим рейтингом на біржах до нас зверталися потенційні клієнти.
  • Вкладіться у платне просування. В залежності від біржі воно коштує від 5 до 20 доларів щомісяця, але воно гарантує, що потенційний клієнт під час пошуку виконавця натрапить на профіль агенції одним з перших.

Біржі не дають статистики просування, але чисто за відчуттями, платне просування бустить кількість звернень приблизно вдвічі.

  • Не підкреслюйте, що ви українська команда. Для короткострокових задач це не має значення, але для більш-менш об’ємних проєктів наша локація грала в мінус. Коли ми казали, що з України, то у більшості випадків перше питання було: «Оу, у вас же війна в країні. А ви зможете виконати роботу?»

Мабуть, не варто й говорити, що потенційний замовник потім тихо зливався, віддаючи задачу більш «стабільному» виконавцю.

За допомогою бірж ми знайшли двох чудових європейських клієнтів, з якими продовжуємо співпрацювати й зараз. Спочатку на розробці сайтів, а зараз — на їх підтримці.

Читайте також: Як за 3 тижні отримати перший контракт на Upwork

2. Просувайте сайт вебстудії на західну аудиторію

Коли ми втратили всі українські проєкти та велику частину закордонних, то постало питання: куди рухатися, щоб відновити робоче завантаження.

Зваживши всі за і проти, вирішили йти на західний ринок. Так, він складніший і дорожчий, але це вимушена міра. Бюджети на розробку та просування в українського бізнесу в 2022 році впали в п’ять разів. Багато хто взагалі заморозив будь-які маркетингові активності.

Ось які кроки ми зробили:

  • Ще раз почистили усі помилки та неточності розробки, які могли б негативно вплинути на просування сайту для нових аудиторій. До війни ми розробили спеціальний продукт для цього під назвою Revalin, але не встигли запустити його на ринок. З його допомогою ми зробили бекенд сайту ідеальним для пошукових систем.
  • Швидко переклали та адаптували кейси, щоб вони стали зрозумілими для західної аудиторії. До деяких прийшлося писати пояснення, щоб вони стали зрозумілими для людей, не знайомих з реаліями української IT-сфери.
  • Запустили таргетинг. Так, з ресурсами і так були проблеми, але було важливо якнайшвидше отримати хоча б декількох стабільних клієнтів. І хоча в основному ми отримували в основному замовлення на невеликі сайти та підтримку, все ж це допомогло почувати себе стабільніше.

З часом завдяки цим крокам ми знайшли хороших європейських клієнтів, з якими працюємо й зараз. На жаль, вийти на американський ринок нам не вдалося — вартість клієнта була взагалі неадекватною, працювати з такими витратами на рекламу було вкрай невигідно.

Читайте також: Гід біржею фрілансерів Fiverr

3. Приділіть увагу психічному стану співробітників

Після початку війни я вважав, що всі мої співробітники розуміють, як важливо зберегти клієнтів та продовжувати роботу, навіть якщо доходи сильно впали.

Але для мене було неприємним сюрпризом, що аж четверо людей з моєї команди будуть не готові продовжувати роботу, коли закінчаться бойові дії у Київській області. З восьми людей залишилось тільки четверо — саме таким складом ми продовжуємо працювати і зараз.

Так, я розумію, що люди працюють за зарплату і не зобов’язані переживати за компанію. Вони не сприймають студію як справу свого життя, тому при виникненні складнощів можуть прийняти рішення піти. З усіма ми розпрощалися на хорошій ноті, але осад залишився.

Тому для себе я розробив механіку психологічної підтримки співробітників, які складається з наступних кроків:

  • Загальні відеодзвінки. Це допомагає мені як керівнику вчасно помітити, що щось не так. Задачі ми розкидуємо в Jira, тому в додатковому контролю потреби немає, але особистий контакт все ще важливий.
  • Позитивна культура. Я став більше дякувати своїм співробітникам. За добре виконані задачі, за ініціативу, за їх відношення до проєкту. Як виявилося, така проста дія сильно змінює настрій в колективі в кращий бік.
  • Залученість в розвиток проєкту. У нас є спільний сайд-проєкт, над яким ми працюємо вже досить довгий час. Це система автоматичної перевірки вебсайтів на помилки Revalin. В ньому всі співробітники залучені максимально, я мотивую їх ділитися ідеями та проявляти ініціативу, щоб зробити його кращим. І це дає свої плоди, адже його уже сприймають як щось спільне та вболівають за його розвиток. Тому навіть в умовах війни ми змогли завершити розробку та викотити Revalin на відкрите альфа-тестування.

4. Уніфікуйте усі робочі задачі та процеси

Ще з початку пандемії наша команда працює повністю в дистанційному форматі. І коли ми тільки починали перехід, я помітив, що робоча взаємодія погіршилася в рази.

Ефективність роботи впала в рази і я не міг зрозуміти, чому. Доходило до того, що код, написаний одним розробником, інші спеціалісти не могли розібрати навіть з коментарями.

А все тому, що кожен розумів задачу трохи по-своєму. Коли ми ще працювали в офісі, то було досить легко контролювати проміжні результати. І якщо розробника заносило кудись не туди, то це вирішувалось за кілька хвилин. В дистанційному режимі все інакше.

Тому ми ввели наступні правила для організації робочих задач:

  • Стандарти коментування коду. Спільними зусиллями ми створили 10-сторінковий документ, де прописали усі особливості коментів. Це потрібно, щоб будь-який член команди зміг зрозуміти код колеги та підхопити роботу. Це одна з причин, чому зараз розмір коментів в наших доках мало не більший, ніж розмір самого коду.
  • Обов’язковий чек задач в Jira. Контроль виконання ведеться в Jira, до кожної задачі є конкретні дедлайни. Якщо задача має зайняти більш як три дні, то обов’язково ставимо проміжні майлстоуни.
  • Чіткі та детальні ТЗ. По собі знаю, що розжовування задач ніхто не любить. Але це найменше зло. Бо інакше є досить відчутні ризики, що розробник зрозуміє цілі або акценти задачі трохи не так як треба. Кілька разів через подібні непорозуміння приходилося перероблювати величезні шматки роботи. Це дуже демотивує і мене, і моїх працівників. Тому при деталізації задач всі дружно бурчать, але уважно слухають.

Читайте також: Як платформа Miro допомагає у роботі SMM-фахівцям

5. Дайте співробітникам більше автономії

Посилити контроль працівників на дистанційці — найгірше, що може зробити керівник. Просто уявіть, що у вас і так стрес від цього хаосу навколо, ви і так боїтеся за себе та своїх рідних. А тут ще керівник каже: «Щоб контролювати якість роботи, ми запускаємо систему контролю робочого часу».

Чи покращить це ефективність співробітника? Аж ніяк. Зате це може стати каталізатором зриву — і тоді розробник або вигорає і довго відновлюється, або взагалі йде з компанії.

Саме тому я перестав контролювати процес виконання задач — контролюю тільки результати. В моєму розумінні: якщо розробник мовчить, значить, він працює і все ок. Якщо є проблема, він відкриває Slack чи Telegram, і ми її вирішуємо.

Робочий день максимально гнучкий, ніхто не стоїть над головою. Так, для цього розробникам треба мати самоконтроль, щоб не залипати в YouTube, коли робота горить, але у моїх спеців він таки є.

Перші два місяці розробники звикали до більшої свободи, зате потім їх ефективність зросла в 1,5 раза.

Резюмуємо

Останні три роки моя вебстудія переживає найважчі часи за всю історію існування. І, мабуть, це актуально для більшості бізнесів в Україні. Але за цей час ми стали сильнішими та отримали неоціненний досвід роботи в найбільш кризові часи. І я буду дуже радий, якщо мій досвід допоможе керівникам інших вебстудій чи стартапам, які тільки збираються вийти на ринок.