Вас може зацікавити

Старт: 16 березня 2023

Тривалість: 10 тижнів

Детальніше
Шлях у лідери сайтів новин

16.01.2023

Шлях у лідери сайтів новин

На конференції WebPromoExperts B-Day випускник Академії, шеф-редактор OBOZREVATEL.ua Орест Сохар розповів, як новинному сайту стати лідером в інфопросторі.

Як змінювалися медіа

Журналістика змінилася і сьогодні вона дуже подібна на роботу маркетолога. Спробую зараз розповісти, як змінювалась ситуація з початку війни. Насправді мені здається, маркетолог незабаром буде однією з найголовніших професій у нашому житті, і в тому числі в журналістиці.

За версією Similarweb «Обозреватель» на другому місці після Ukr.net.

По версії Similarweb «Обозреватель» на другому місці після Ukr.net.

Як відомо, Укрнет це не зовсім інформаційний майданчик. Це більше трафіко-генератор. Тому можемо похвалитися хорошими даними. Але скажу так: щоб бути об'єктивним є дуже багато метрик і вони одне від одного відрізняються. Але за такою об’єктивний міжнародним відомим сервісом як similarweb ми займаємо достатньо не погані позиції.

Журналістика та медіа змінюються приблизно як і бізнес – кожних пів року. От зокрема після початку війни, після 24 лютого, ми зрозуміли, що вже всі існуючі бізнес-моделі вже фактично не працюють.

Від редакції. Перевірені поради та найцікавіші кейси – зібрали для вас в одному місці! Підписуйтесь на наш телеграм-канал та отримуйте щотижня нову порцію знань та порад!

Аудиторія перейшла в телеграм-канали

Що таке бізнес-модель? Річ у тім, що на будь-яких нормальних сайтах з прямих заходів є десь порядку 20% (в когось 15%, в когось 30%) і у нас, з точки зору медійного маркетингу, десь 10-15 різних каналів залучення трафіку.

Наприклад, чотири або п'ять видів трафіку з гугла, два чи три з ютуба, ще є твіттер, фейсбук, телеграм. Десь приблизно після початку війни ми зрозуміли, що ситуація перезавантажилась. Людям була потрібна швидка інформація. Причому люди шукали відповіді на ті запитання, на які відповіді ніхто не міг дати, особливо медіа, підперті різними вимогами Google з антиплагіатом і так далі.

Тому аудиторія перейшла в telegram-канали. Вони для нас, до останнього часу, були інструментом залучення трафіку. Ми використовували телеграм-канали для публікації якихось новин або анонсів новин. Звідти ми намагались отримати джерело надходження користувачів.

Ютуб був допоміжним засобом посилення бренду, залучення трафіку, через Shorts, через заклики переходити на сайт. Але в кінці лютого початку березні ми зрозуміли, що ці допоміжні інструменти стали самостійними медіами.

Нове конкуренте поле

Вимоги Google до контенту

Ми не можемо від телеграму та ютуб отримати додаткову техніку, якщо хочемо і далі утримувати першість. Це інструмент для дистрибуції контенту, а не на підсилення головного ресурсу – сайту «Обозреватель».

Є ще один такий нюанс з точки зору не конкурентності традиційних діджітал ЗМІ: ми дуже сильно підперті різними вимогами гугла. «Your Money – Your Life» – тобто коли видання пише щось на тему грошей, здоров’я, то ми повинні кваліфіковано підтвердити інформацію різними експертними оцінками. Тобто не можна просто написати, наприклад, «путін помер» або «путін хворий» як це роблять телеграм-канали, або не можна написати що «долар очевидно впаде». Тому що має це заявити якась авторитетна особа. І, відповідно, люди, які шукають «Що з путіним?», «Що з доларом?», поступово упродовж 6-7 місяців активно переходили в телеграм і на ютуб.

Інші вимоги Google: E-A-T – експертиза, авторитетність, довіра. Поки журналіст напише новину згідно зі всіма стандартами, правильно оформить, пропишіть всі тайтли-заголовки та підбере ілюстрації, які не будуть порушувати авторське право, пройде мінімум пів години. За цей час усі телеграм-канали вже рознесуть усю інформацію, яку ми хотіли донести.

Кейси

Прігожин проти Федорова

Одна цікава історія була у нас під час війни: «Прігожин проти Федорова». Це конкретний кейс від «Обозревателя», коли ми просто поставили цитату міністра оборони України Олексія Резнікова та отримали за це попередження від фейсбуку.

Ми також отримали попередження від Фейсбука за цитати Олексія Данілова, секретаря Ради нацбезпеки та за подібну активність. Це означає, що проти традиційних медіа дуже активно успішно воюють боти та, відповідно, конкурувати з новими інформаційними ресурсами дуже і дуже важко.

Я підписав у Валерія Залужного марки

Ще кейс с мого особистого життя. Моя дружина займається благодійністю. Я підписав у Валерія Залужного марки. Ми розмістили відео у себе на ресурсі, але телеграм-канали рознесли цей ролик і ніхто навіть послався на нас. Відео набрало декілька мільйонів переглядів у різних телеграм-каналах, але кожен канал видавав його як за своє.

Пошук нової інформаційної моделі

Пошук нової інформаційної моделі

Традиційні медіа намагаються тримати свою нішу. Але є нові медіа – це телеграм-канали, які сьогодні забрали у журналістів, в Інтернет-видань, нішу моментального інформування про події. Ми перебудовуємо свою концепцію. На чому ми намагаємося зосередитись? Це аналітика. Це якийсь пост розбір ситуації того, «чому це відбулося», «чому в росіян досі не закінчилися ракеті», «де буде наступ». Це глибинна журналістика, якою сьогодні фактично не займаються телеграм-канали.

Є дуже багато соціальних проєктів: розповіді про людей, які волонтерять, про воїнів, про усіх тих, хто наближає нашу перемогу. Тобто, постійно конкуруючи з якимось викликами, ми шукаємо нові ніші, шукаємо якісь напрямки, які не закриваються блогерами та телеграм-каналами.

Хочу похвалитися. Мене розмістила Скабєєва. Я брав інтерв’ю у Кирила Буданова, голови ГУР МО, а російська телеведуча розразилася гнівом відповідно що до того, як ми обговорювали майбутнє росії та її поразку. Так традиційні медіа сьогодні намагаються стукатися в нішу, яку не займають наші конкуренти – представники партизанського маркетингу.

Контент – король, а дистрибуція – королева

Сьогодні ви можете мати дуже класну якісь контенту, можете мати дуже хороші публікації, інтерв’ю, але якщо важко пролягає дистрибуція, то ви не досягнете результату у своїй ніші. Тобто маркетинг дійсно важливіший ніж якість контенту. Особливо в період «копіпасту», коли усюди крадіжки контенту один в одного, відео і всього іншого.

Тому той хто найефективніше використовує свої знання у дистрибуції, той досягає кращого результату.

Постійно змінюється інвентар, за допомогою якого ми намагаємося просувати контент.

Архітектура digital-media:

  • Google News
  • Google Organic
  • Google Discover
  • Opera Discover
  • YouTube
  • Samsung
  • Реферальний трафік
  • Та інше

Я тут коротко описав наші джерела трафіку. Тут, наприклад, з гуглу описано мінімум три види трафіку. Google News, Organic і Discover, і ці усі майданчики ідеологічно не близькі один одному. Наприклад, Google Discover суперечить вимогам Google News. Google Organic взагалі окрема історія з точки зору того, який потрібен контент, вимоги самого гугла до якості контенту, до його експертизи та до його подачі.

Медіа стали перетином культури, контенту, даних і технологій

У світі, зміненому численними кризами, ми стали свідками того, як взаємодія людей, цифрова поведінка та споживчі звички докорінно змінилися.

Завдяки тому, що цифрові бренди прискорюють зростання на цьому новому перетині втричі швидше, ніж у загальній електронній комерції, ми бачимо, що цей новий перетин медіа створює можливості, інновації та зміни.

Ми переживаємо історію, коли концепція ЗМІ постійно переживає якісь корективи. Ще зовсім недавно ми пам’ятаємо як телебачення конкурувало з друкованими ЗМІ. Якщо телебачення розповідало про головні новини дня, то друкованим ЗМІ потрібно було знайти якусь несподівану подачу, щоб з ранку було цікаво читати про подію, про яку в вечері розповіло телебачення. Фактично телебачення дуже сильно ущемило друковані ЗМІ.

Зараз діджітал те саме робить з телебаченням. Телебачення як постачальник новин де далі зменшується і втрачає свою роль. Воно де дали більше переходить в інфотеми, де знаходяться новинні канали, які займають невеличку нішу.

Ми живемо в такому багатошаровому світі де постійне кожне медіа, кожний ресурс переживає якісь трансформації. З одного боку ми десь відвойовуємо простір у наших попередників, а з іншого боку самі втрачаємо десь вплив завдяки тому, що з’являються нові постачальники інформації. Такі як блогери, телеграм-канали. І незабаром будуть інші види медіа.

Я, чесно кажучи, не дуже вірю в велике майбутнє телеграм-каналів. Вони підскочили на початку війни, набрали дуже потужну кількість підписників, але у них немає бізнес-моделей.

Сьогодні, мабуть, 5-10% телеграм-каналів розуміють, як вони будуть зароблять гроші. Всі інші, набухнувши до, наприклад, мільйона підписників або 500 тисяч, вже активно шукають куди їм далі розвиватися.

Звісно, можна купити підписника за символічну ціну у 4 грн і дістати потужній великий телеграм-канал. Або телеграм-канали з бізнес-моделлю продаються, наприклад, за 1 долар за підписника. Але я думаю десь через рік феномен телеграму буде перегорнутий.

Нові виклики: емоційне перевантаження читача

Тепер про споживання контенту. Я знайшов хороше дослідження одного з інститутів Reuters. Дані говорять про те, що люди дуже втомилися від новин. Вони їх дратують і люди вважають, що медіа своїми негативними повідомленнями доводять читачів у стан депресії.

Дані Інституту вивчення журналістики Reuters (RISJ):

  • У Великій Британії майже половина людей (46%) часто або іноді активно уникають новин. Це вдвічі більше, ніж у 2017 році (24%).
  • Подальше опитування у квітні (у відповідь на війну в Україні) показало, що уникання новин значно зросло в країнах, ближчих до конфлікту, як-от Польща та Німеччина, тоді як показники Великобританії залишилися відносно незмінними.
  • ПРОСТІ ВІДПОВІДІ НА СКЛАДНІ ЗАПИТАННЯ: Поєднання серйозних, складних тем і того, як їх висвітлюють засоби масової інформації, часто не дає читачам відчуття поінформованості чи повноважень, а також просто негативно впливає на їхній настрій.
  • Засоби масової інформації звинувачують у тому, що вони передають погані новини, і вони ніби то є відображенням ширшого розколу в суспільстві, політиці та культурі.
  • «Це також те, що люди почуваються безсилими перед цими величезними глобальними, складними проблемами, що вони нічого не можуть з цим зробити. Тому деякі люди просто вимикаються, оскільки завжди є щось цікавіше, чим можна зайнятися на мобільному телефоні».

Це почалося приблизно з часу ковіду і війна посилила цю історію. Сьогодні близько половини людей у Британії уникають загальних новин. І чим ближче до кордонів України, тим більше відсоток людей, бажаючих ігнорувати новини.

Новини про війну, негативні економічні новини – їх число дедалі більше зростає. І, навпаки, збільшується кількість людей, які сьогодні хотіли б отримувати інфотеми. Навіть ми в Україні відчуваємо цю тенденцію, коли попит на інформацію, про якісь розваги, про лайфхаки, про корисну інформацію не пов’язану з війною, де далі більше зростає. У плані війни – запит на якусь аналітику, на глибинні повідомлення – буде далі ігноруватися.

Є попит на достатньо коротку інформацію: «сьогодні були ракетні бомбардування», «до чого призвели», «скільки об’єктів пошкоджено», «як довго будуть відключення в енергосистемі». Але це дуже короткі повідомлення, актуальність якихось дуже швидко падає.

Тобто люди сьогодні хочуть отримувати дуже прості відповіді на складні запитання.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter

Орест Сохар

Шеф-редактор в інтернет-виданні OBOZREVATEL.ua

Ставлення редакції до теми статті може не співпадати з думкою автора. Якщо ви не згодні або у вас є зауваження – будемо раді вашим коментарям. Якщо ви хочете написати статтю з вашою точкою зору - прочитайте правила публікації на блозі WebPromoExperts.

Контент, Контент-маркетинг, Інтернет-маркетинг, Конкуренти, Копірайтинг, Конференція, Копірайтер, Telegram

Бажаєте стати автором?
Надсилайте нам свої статті!

Питання і коментарі:
Авторизуйтесь , щоб залишати коментарі
Дізнавайтеся про все першим!