На конференції Creative Copywriting Conference розповідали про те, як створювати високоякісний контент для медіа, писати унікальні рекламні тексти для брендів, соцмереж та корпорацій. І про те, як стати копірайтером та опанувати мистецтво слова.
Представляємо доповідь Андрія Шевчука, який розповів як змінювався бренд-контент з початку повномасштабного вторгнення.
Артем Шевчук, стратег у Digital Agency Moko, лектор та куратор курсу «Копірайтинг».
7+ років практичного досвіду роботи з діджитал-маркетингом і саме точково – копірайтингом. Більш ніж 30 успішно реалізованих кейсів.
Після повномасштабного вторгнення агенція Moko поширила співпрацю з нашими захисниками, силами спротиву. Працює з Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, командуванням Сухопутних сил України. Допомагає з комунікаціями, зі створенням креативу.
Що ж таке SMM? Як можна використовувати соцмережі?
Є два шляхи, які насправді дуже часто перетинаються і працюють паралельно. Перший шлях – це коли ми соцмережі використовуємо виключно як рекламний майданчик. Умовно, у нас є якийсь продуктовий лендінг або сайт. І ми в соцмережах запускаємо рекламу під лідогенерацію, під трафік на цей сайт. Такий підхід не потребує дуже глибокого і серйозного перепрацювання контенту сторінок, але все одно потрібно створювати контент для цих рекламних оголошень так, щоб вони працювали ефективно, а не просто зливався бюджет.
І інший підхід – це коли соцмережі використовують в якості повноцінного каналу комунікації. Сторінка повинна бути обов’язково. На ній публікуються пости, історії, і такий підхід єдиний з усіх діджитал-каналів дозволяє вам збирати зворотний зв’язок. Він дозволяє вам не просто транслювати ваше рекламне повідомлення з певними цілями, він дозволяє вам вести діалог зі своїм споживачем. Це дуже помітно при грі в довгу, при стратегіях побудови комунікацій в бізнесі.
Перший варіант – коли людина може запитати в Google і перейти на ваш сайт. Інший варіант – коли вона може через Instagram і таргетовану рекламу перейти на ваш сайт.
У другому варіанті (повноцінний канал комунікації) соцмережі можуть бути інструментом маркетингу вашої компанії, інструментом піару вашого бізнесу. І був дуже потужний тренд, почався десь за рік до повномасштабного вторгнення, – соцмережі стали відігравати провідну роль в побудові бренду роботодавця. Я впевнений, що коли ми поганою мітлою виженемо росіян з нашої країни, цей тренд знову повернеться.
Від редакції. Перевірені поради та найцікавіші кейси – зібрали для вас в одному місці! Підписуйтесь на наш телеграм-канал та отримуйте щотижня нову порцію знань та порад!
Як писати для SMM під час війни
Поговоримо про те, що варто і що не варто створювати, як варто і як не варто писати пости, придумувати контент для соцмереж під час воєнного стану. Тому що копірайтер в SMM – це людина, яка не просто написала текст, віддала його і забула, а це людина, яка придумує одиницю контенту, придумує пост або історію, текст для нього, придумує, що буде на віжуалі, дає завдання дизайнеру. І водночас саме копірайтер придумує, що буде в рекламному оголошенні.
Ми називаємо рекламу, яка спрямована на перехід на сайт – рекламними тизерами в Фейсбуці, в Інстаграмі. І дуже часто, особливо в великих компаніях, працює мікс двох підходів.
Коли у вас соцмережі – це і джерело трафіку на сайт, креатив для якого придумує копірайтер, і інструмент побудови довготривалої комунікації. І в цьому ключі дуже важливо, щоб команда, яка працюють над тим чи іншим сегментом цих креативів, була онлайн і працювала у фреймворках, прописаних tone of voice, креативних стратегій.
Ось приклад OLX. Контент, який вони публікують на сторінці, і тексти, які вони пишуть, вони підтримують і обігрують ті посили, які задають у своїй лідогенеруючій комунікації.
Як змінилися соцмережі. Парадокс SMM під час війни
Розглянемо, які були найпотужніші пертурбації в українському SMM. Давайте зробимо короткий екскурс в історію, як все мінялося. З 24 лютого соцмережі зупинилися, бренди зупинили всі публікації, рекламні агенції буквально о 5-6-7 ранку зупинили всі інвестиції в рекламу, зупинили всі рекламні кампанії, і в соцмережах лишились лише люди, лідери думок і ЗМІ.
У березні, коли вже стало не просто в теорії, а на практиці зрозуміло, що «Київ за 3 дні» – це чиїсь «ворожі» фантазії, починає оживати сегмент онлайн навчання. З’являється все більше реклами курсів. Особливо були дуже активними IT-курси, пізніше до них під'єдналися курси іноземної мови.
Згадую, коли ловив дуже багато реклами. На мене таргетувалося навчання SMM і навчання таргетингу. Це було прикольно. Умовно ми сидимо без роботи, 90% робочого часу – це волонтерська діяльність, інформаційна війна, соцмережі для військових. І тут реклама, що ми навчимо тебе бути SMMником. А ти думаєш: яким SMMником? Тут і так незрозуміло, що буде далі.
Далі почалось відновлення. У квітні великі бренди дуже обережно почали комунікації. Почали з важливих інформаційних повідомлень: графік роботи, ми працюємо, ми не працюємо, волонтерська діяльність, підтримка Збройних Сил, Сил спротиву, суспільно важливі речі.
І так поступово ми у травні вийшли на парадокс SMM під час війни. Він почався в травні, триває зараз. І цей стан буде тривати з певними змінами аж по нашу перемогу.
SMM буде потроху набирати обертів, кількість контенту та інвестицій в просування будуть збільшуватися. Але ми все одно будемо жити в парадигмі воєнного стану, і завжди буде потрібно тримати це в голові, коли створювати контент.
Тому що з одного боку, війна продовжується, війна страшна, і коли вона закінчиться не знає ніхто. Наші Сили спротиву роблять все, щоб війна закінчилася нашою перемогою якнайшвидше, і ми в тилу їм допомагаємо.
З іншого боку, в цьому ж тилу бізнес працює, тому що якщо бізнес зупиниться, то всі розуміють наслідки цього. Якщо бізнес працює, йому потрібна якась реклама, якась комунікація, щоб працювати. Люди, тобто споживачі цього бізнесу, теж якось намагаються жити таким «рамочним» життям. Звичним я його не можу назвати, але це така певна ілюзія довоєнного життя.
І комунікація в SMM, і креатив мають балансувати на цих двох історіях. При чому більше оглядатися саме на те, що війна продовжується.
Фактори ризику
У нас є ряд факторів ризику для комунікації. Перше – це емоційний фон. Як би це дивно й страшно не звучало – ми вже звикли до війни, ми живемо в цьому.
Не настільки зараз важлива точність днів, а те, що загалом до того, що у нас звучить сирена, періодично прилітають ракети, в тилу ворога відбувається бавовна. Ми кожного дня продовжуємо радіти сотням мертвих окупантів і так далі. Але періодично можуть ставатися інформаційні вибухи, які дуже сильно знижують емоційну стабільність суспільства. Мабуть, найгучнішим взагалі, що за весь період війни було, це Ірпінь і Буча, коли викрилися звірства росіян. І таке періодично відбувається. Потім були ракетні удари по Краматорську, Кременчуку, Вінниці...
І на жаль подібних великих емоційних потрясінь буде багато. І коли воно відбувається, то так чи інакше люди, які живуть в соцмережах, будуть кілька днів жити цими потрясіннями. І відповідно комунікація брендів, креатив, який публікують, теж потрібно продумати, чи буде він взагалі доречним саме в цей момент. І дуже часто потрібно буде скасовувати публікації, міняти їх. Треба тримати руку на пульсі оцих емоційних гойдалок.
Якісь позитивні інфоприводи, які перетворюються на меми, з одного боку, підіймають вгору емоційний фон. Але з іншого боку певні інформаційні бульбашки будуть жити день-два. Наприклад, коли арештували Медведчука. І відповідно, якась класична бренд-комунікація, продуктова історія чи корисні історії, скоріш за все просто пройдуть повз і не будуть ефективними. Тому в моменти позитивних інформаційних сплесків потрібно думати, чи варто взагалі створювати креатив.
Можна спробувати йти в ситуативи, як після першого гучного удару по Криму багато наших ритейлерів у Твіттері почали на «Ластівчине гніздо» домальовувати свої логотипи.
Особисто я вважаю такі ситуативи – це крінж, але кожен бренд, кожна бренд-команда самі для себе вирішують, чи «ок» їм подібним чином виходити на емоційній позитивній хвилі.
І є також фактор горя, який розкривається в нашому контенті. Коли бренд публікує якийсь свій контент, нічого не може гарантувати, що якийсь веселий пост про те, який у них новий крутий продукт вийшов на ринок, не буде йти в стрічці новин їх споживачів одразу після якоїсь трагедії.
Наприклад, діти в лікарні після чергових злочинів, звірств росіян. Як не крути, але подібне сусідство буде впливати на сприйняття бренд-контенту. Тому варто теж бути доволі чуйними та не удавати, що війни немає.
Чи варто публікувати недоречний контент
Давайте тепер ще на прикладах подивимося, що добре, що погано, як варто і як не варто робити. Почнемо звісно з того, що не дуже прикольне.
Недоречні комунікації
По-перше, недоречні комунікації. Тому що ті інфоприводи й ті класичні ходи, які були «ок» у 2021 році, вони вже будуть не дуже «ок» у 2022 році. І класична історія з рекламою якогось алкогольного напою на шашлики під травневі свята цього року виглядала доволі недоречною.
Неоднозначні ситуативи
Неоднозначні ситуативи. Ці пости мене прям супер злять, коли бренди так роблять. Тому що не прикольно обличчям своєї рекламної кампанії робити людину, з чиєї території по Україні завдаються ракетні удари, з чиєї території на нас наступав величезний шмат орди або людину, яка цілеспрямовано працювала на ворога, замилюючи всяким бредом око аудиторії.
Як на мене, використання у своїй рекламі злочинців, зрадників, колаборантів не робить честі бренду і не показує, який креативний веселий SMM-ник. Ні, це не круто!
російська мова в комунікації
З 16 липня 2022 року нарешті повноцінно запрацював Закон про мову. І тому зараз реклама російською мовою – це, з одного доку, порушення закону, а з іншого боку, це просто банально бісить. Якщо раніше до повномасштабного вторгнення ситуація була така, що україномовний сегмент соцмереж часто сердився на російськомовний контент, то зараз російськомовний контент, особливо в рекламі, дуже сильно дратує. Ну і все ж таки порушує закон.
Ігнорування війни
Також у список того, чого не варто робити – абсолютне ігнорування фактів того, що йде війна. Наприклад, 7 березня, саме пекло, під Києвом страшні бої ще йдуть, на Сході страшні бої, великі території окупована, а Львівський ринок 7 березня готується до «совєтського» свята 8 Березня – тюльпанчики, весна і все таке інше. Тобто дуже схоже з прикладом з коньяком на травневі свята. Ця комунікація була би «ок» рік тому, а зараз вона публікується так, наче нічого не відбувається.
Також погано, коли в креативі даємо крафтовий фотоконтент з милими людьми, які живуть в абсолютно мирному довоєнному світі. Зрозуміло, що фотосесію вже було зроблено, гроші фотографу оплачені, фотки вийшли класні, гріх їх не опублікувати. Але здається 15 квітня (це дата посту) в Україні мало хто так спокійно себе на ліжку відчував, клацаючи якусь свою роботу на ноутбуці.
Ні, у нас у всіх був трошки інший і моральний, і фізичний стан, і навіть місце перебування. Більш вірогідно частіше за ноутами ми були в коридорах або в сховищах, ніж на ліжках с правильним освітленням.
І тут в цьому пості ще є один такий нюанс, на який ми в принципі звертаємо увагу, і в ході довгої дискусії вирішили, що це не дуже «ок»… Оця історія про «10% з продажів віддаємо на ЗСУ». Здається, всі вже ліплять цей лейбл, кожна друга реклама йде з цим приписом. І зараз воно сприймається не як те, що бренд підтримує наші Сили спротиву, наших Захисників, а те, що бренд піариться, хоче збільшити продажі за рахунок цих 10%.
Як на мене, краще декларувати, вийти з окремим постом, де розписати, що ви підтримуєте Сили спротиву, де яка частина прибутку і так далі… А далі з певною частотою на регулярній основі публікувати звіти про те, скільки ви віддали.
Написати, що «10% з продажів віддаємо на ЗСУ» – це не важко, у SMM-ника це займе 3 секунди. А чи справді ця компанія віддає? А 10% – це скільки? А може у них продажів 100 одиниць товару на тиждень, а вони з однієї одиниці віддали 10%, а з інших ні.
Якщо ви хочете сказати, що ви допомагаєте – говоріть, це зараз дуже круто. Класно сприймається аудиторією, коли компанія розказує про свою допомогу, в тому числі фінансову.
Маніпуляції у SMM
Також крінж – маніпуляції. Ну от пельмені «Від Шефа». І в принципі нічого тут такого… «Немає сил і бажання готувати обід чи вечерю, звари пельмені «від Шефа». Ми дійсно так робимо. Але раніше ми чому так робили? Тому що ми відпахали на роботі, в офісі, в магазині, хто де працює, прийшли додому, дома ще якийсь двіж або сходили на тренування, на прогулянку, прийшли додому, їсти хочеться, сил і бажання робити немає. Саме тому дуже сильно росли всі ці мережі напівфабрикатів, сервіси доставки готової їжі й так далі. Абсолютно нормальний урбаністичний двіж.
Але річ у тім, що після початку війни дуже багато українців не мали сил чи бажання готувати обід чи вечерю не просто тому, що на роботі втомилися, а тому, що емоційно виснажені настільки сильно, що немає сил навіть встати з ліжка. Або тому, що ти настільки з головою в якійсь волонтерській діяльності, що ти взагалі бігаєш містом, по 5 годин на день спиш…
Посил правильний, але немає чуйності до аудиторії, немає турботи, розуміння її проблем у конкретно цій комунікації.
Реклама елітних товарів у соцмережах
Наступний недоречний контент, який мене теж трохи дивує – це реклама в соцмережах елітних товарів. І справа в чому? Ми розуміємо, що елітні товари продаються. І під час війни можливо навіть швидше ніж до війни, тому що коли у людей є вільна готівка, стрімка інфляція в країні, хтось у щось хоче інвестувати.
У кого менше грошей – купує величезні телевізори, у кого більше – купує нові тачки, може купувати нерухомість. При чому нерухомість в Карпатах може бути безпечною інвестицією, тому що це не 20 км до кордону з росією.
Але прикол в тому, що в рекламному кабінеті Мети, тобто в Фейсбуці та Інстаграмі, немає чарівної кнопки «Таргетуватися на людей з баблом». У нас є якісь налаштування, якими ми можемо приблизно окреслити, кому ми показуємо наш контент, для кого ми його створюємо. Прикладом може бути показувати рекламу тільки власникам iPhone 13 Pro Max. З одного боку, цяцька супер дорога, тому теоретично у її власника має бути дохід вище середнього. Але ми не обмежуємо показ тим, наприклад, хто купив iPhone в розстрочку на 24 місяці. І для нього інвестиція в котедж бізнес-класу в Карпатах – це абсолютно непіднімна історія із ряду фантастики.
І отака реклама дуже дорогих товарів на населення, яке стрімко втрачає в рівні доходу, тому що економіка країни котиться в прірв, може викликати лише негатив. У вас елітна нерухомість? У вас же є певні канали продажу вашої нерухомості, є інфлюєнсер-маркетинг, прямі продажі, база контактів і так далі. Тобто тут уже питання навіть не в контенті, а в правильних каналах комунікації цього контенту.
Перетворення на новини
Деякі компанії з самого початку війни вирішили, що їхні сторінки в соцмережах – це місце, де потрібно публікувати відео з аеророзвідки, статистику мертвої «русні». Тобто всього того, чого і так дуже багато у всіх телеграм-каналах, новинних порталах, в телемарафоні.
Цього не варто робити, тому що ваша сторінка, контент на ній, має просувати вашу компанію, позицію, товар, працювати на вас, а не просто розказувати людям те, що вони й так дізнаються з новин.
Хайп під час війни
Не круто хайпувати на війні! Я розумію, що є мас-маркет, який товари сильно любить і, мабуть, розглядає, як гарячі пиріжки… І це більше питання до продукту, а не до контенту. Але контентом можна було би якось виправдати цей тариф «Байрактар». До чого інтернет за 200 грн до бойового безпілотника? Взагалі у мене немає ніякого асоціативного зв’язку, крім хайпу. Але цей зв’язок, якщо так хочеться назвати вашу каву «Джавелін» або тариф «Байрактар» – його можна якоюсь обіграти історією. Тоді це буде не настільки не прикольно, як є зараз.
Дуже сильно мене розізлила така хайпова комунікація. Якась компанія, яка займається кавою, придумала комунікацію – кава «Сіль». Це як раз, коли були дуже активні бої на Бахмутському напрямку, коли почалися обстріли «Артемсолі», і настільки почався ажіотаж, що в магазинах реально пропала сіль. Через деякий час завезли турецьку, ще якусь, але наша українська просто пропала. І проблема вийшла на такий рівень, що навіть РНБО України, Центр протидії дезінформації виходив з пресрелізом і комунікацією щодо розвінчання фейків про сіль заводу «Артемсіль». А виробник кави вирішив, що це дуже весело, коли відбувається така двіжуха, і можна свою каву назвати «Сіль». Ні, не варто так робити!
Щоденна комунікація
Зараз щоденна комунікація найбільш гостро сприймається. Це коли компанія публікує контент щодня. Тут на скріні ви бачите не щодня, а 17:00, 18:00, 20:00, потім пауза, потім 23:00. Оця пауза – це вихідні дні. Тобто сторінка компанії працює за робочим графіком п’ять-через два і публікує 1-2 пости на тиждень. Пости хороші, з якісним контентом, з хорошим копірайтом і в принципі наче все круто.
Наприклад, у мене є інфа, яку я хочу дати аудиторії. Написав класний текст, зробив класний віжуал і опублікував. Але біда в тому, що коли ви публікуєте дуже часто, пости починають у видачі конкурувати між собою, і вони отримують набагато менше охоплення і взаємодії.
Тобто алгоритми соцмережі вирішують, який пост показати – умовно, вчорашній чи сьогоднішній, який мені буде більше цікавий. І замість того, щоб показати сьогодні сьогоднішній, а післязавтра – актуальний саме на той день, тобто, наприклад, 2 пости за 3 дні, то замість цього, він просто мені показує один пост за один раз. І ми так самі собі обрізаємо видачу.
Як працювати у соцмережах під час війни
Поговоримо про хороше – як варто робити.
Пишіть про допомогу країні
Добре говорити про вашу допомогу Україні. Давати статистику: скільки ви грошей, продуктів, машин віддали Силам спротиву, волонтерам тощо. Це ваш репутаційний капітал, а не якийсь піар на допомозі. Це абсолютно нормальна здорова тенденція, коли компанія відчуває свою соціальну корпоративну відповідальність, щось робить і говорить про це.
Тому що, якщо ти щось зробив і ніхто про це не знає, це рівносильно тому, що ти нічого не робив. Мій улюблений приклад «Авіація Галичини». Вони випускають продукт, продажем якого збирають гроші. І про це комунікують в соцмережах.
Робіть якісні ситуативи
Я згадав про той ситуатив, який вважаю неякісним, а саме «Ластівчине гніздо». Але були дуже круті ситуативи. Наприклад, «вау» було на День Вишиванки. Visit Ukraine запустили конкурс, в якому вишиванку розіграли. І це дуже інсайтна історія.
Я розмовляв з внутрішньо переміщеними особами, з людьми, які стали біженцями. Дуже мало хто встиг взяти вишиванку з собою. І з усіх, хто цього не зробив, 100% дуже сильно про це жалкували та просили потім або друзів передати, або шукали, як купити. І от Visit Ukraine вишиванку розігрували, подарували – це дуже крута історія.
Або компанія «Лун». Якщо то був ситуатив, так чи інакше зав’язаний на продукті, то цей перед вами – виключно контентний, з обігруванням вишивки хрестиком, з обігруванням пісень і з привітанням – це просто «вау» комунікація.
Отакі штуки копірайтеру разом з дизайнером в парі потрібно продумувати, робити та публікувати й тим самим викликати в аудиторії позитивну емоцію. І аудиторія буде цю позитивну емоцію транслювати вам у вигляді лояльності або адвокації вашого бренду.
Також класно було, коли «Калуш Оркестра» виграли Євробачення. Бренди вдягнули рожеву панамку собі на аватарки, на логотипи. Це приємно, це мило, це смішно і це дуже тепло сприйнялося їх аудиторією.
Робіть актуальне промо
Також в промо варто ставити якісь актуальні історії. Якщо у вас відкрився заклад, про це й говоріть. Або якщо у вас якась актуальна знижка на важливий сезонний товар і так далі.
Актуальними були і лишаються такими комунікації навчальних курсів, програм. Тому що зараз насправді у тієї частини суспільства, яка працює на перемогу в тилу, є прекрасна можливість вкладати свій час у навчання для того, щоб стати кращими спеціалістами, щоб після перемоги швидше і якісніше відбудовувати нашу країну.
Зверніть увагу на курс Копірайтер! Ви опануете затребувану онлайн-професію всього за 2 місяці навчання. Оформите своє перше професійне портфоліо, до якого увійдуть створені на курсі тексти та контент. Навчитеся створювати високоякісний контент для медіа, рекламні тексти для брендів, соцмереж та корпорацій.
Розповідайте як ви працюєте
Супер важливо це було навесні, але насправді актуальним залишається і досі комунікація про те, що ви працюєте, про наявність продукції, про графік роботи ваших фізичних відділень.
Тобто ваша аудиторія, яка можливо могла переїхати і досі залишатися в інших частинах України, повинна знати про те, що ви працюєте, все окей. Тому це потрібно загортати в контент копірайтинг, але при просуванні треба думати про географію.
Тренд на чесність і щирість
Продовжується ще довоєнний тренд на чесність і щирість. Коли ми чесно з аудиторією говоримо не тільки про хороше. Як зі справжнім другом, ти можеш з ним ділитися не тільки своїми радісними новинами. Так ти можеш прийти з якоюсь проблемою або негативом, теж про це розказати, і він тебе підтримає. Так і брендам варто сприймати своїх покупців, як їх друзів, і ділитися з ними як успіхами і приємним, так і чесно, і щиро говорити про якісь неприємні історії. Особливо, якщо ці історії можуть вплинути на ваш асортимент, доставку і так далі.
Бізнес – не завжди про гроші
Також бізнес – не завжди про гроші. І це в креативі, в копірайтингу найлегше транслювати. Дуже крута комунікація – одна з кращих SMM-комунікацій воєнного часу – це комунікація Wog. Під час найгарячішої фази паливної кризи вони вийшли з комунікацією «Збережи пальне для перемоги». Там була ціла серія креативів, де вони пропонували їх аудиторії не купувати пальне і користуватись не автомобілем, а альтернативою для того, щоб пальне точно дісталося військовим, екстреним службам і так далі. Дуже крутий кейс, виключно креативно-копірайтерський.
Обмежуйте таргетинг
Це не зовсім про креатив, але дуже про SMM. Не варто запускати в просування особливо якісь веселі історії в ті області, де досі ведуться бойові дії чи частина їх окупована.
І з обережністю треба ставитися до прифронтових регіонів та деокупованих територій.
Робіть контент для ВПО
Дуже крутий приклад контенту для ВПО був у автоімпортера Volvo. До речі, вони єдині з усіх автобрендів до такого додумалися. Вони випустили серію постів щодо сервісного обслуговування в країнах Європи, в які найбільше виїхало українців – Чехія, Польща, Румунія, Словаччина і так далі. У кожному пості був якийсь офер на сервісне обслуговування, якась знижка, тобто частина продуктова, але і була виключно контентна частина, де в тексті поста описувалось, як знайти ці сервісні центри, їх графіки роботи, які умови, для кого ця послуга і так далі.
І це дуже круто, тому що люди виїжджали за кордон, в інші області на своїх автомобілях, кілометраж великий, а технічне обслуговування рано чи пізно тобі проводити потрібно.
Не мовчить!
Навіть, якщо бізнес зупинений, то ваші соцмережі не зупиняються. Якщо це малий бізнес, ви можете про себе розказувати або власник може від себе щось говорити. Ось прекрасний приклад крафтового виробника м’ясопродуктів «Гостина». Власник цього бренду в ЗСУ, робота, звісно, зупинилася. Коли ти ФОП, ти є цей бізнес і ти трохи не встигаєш одночасно бити росіян і готувати шинку, але ти комунікуєш.
Або приклад великої компанії. SkyUp, яка зараз вже відновила роботу, правда це звісно не польоти з України, але компанія працює. Так було не завжди. І поки компанія шукала шляхи для відновлення операційної діяльності, вони не зупиняли свою комунікацію: вони розказували, що вони протягом місяця роблять – волонтерська допомога і так далі.
Розказуйте про актуальні ціни та пропозиції
Також добре зараз комунікувати. Писати про актуальні ціни, пропозиції. Інфляція росте, і люди, у яких продовжився на певному рівні стабільності гривневий дохід або зберігаються гривневі заощадження, вони будуть готові ці гривні кудись вкласти. І подібна продуктова комунікація, особливо з ціновими вигодами, дійсно може win-win – і вам допомогти продати, і людям допомогти умовно зберегти їх кошти.
Розказуйте історії
Варто розказувати історії ваших працівників, клієнтів, власників компанії. Тому що історії – це завжди про стосунки між людьми, це завжди перетворення вашого бізнесу на більш людяний.
Пишіть про актуальні товари
Товари й контент мають бути актуальними. Якщо це умовно березень-квітень, коли час сіяти газони, то дуже добре робити рекламу газонної трави.
Або OLX, який левову частину своєї комунікації присвячує боротьбі з шахрайством на майданчику. Вони окремо виходять з актуальним контентом з шахрайськими схемами у період дії воєнного стану. Зібрали якісь актуальні нові фішингові схеми, їх актуалізували та розказують, як на них не повестися.
Не забудьте поміняти аватарку
Також це більше, як прикол. Був такий великий магазин з літерою Z…
Саме головне «Do» у вашій комунікації – вірте в ЗСУ!
Бережіть себе і не ігноруйте повітряні тривоги!
Авторизуйтесь , щоб залишати коментарі