Якщо коротко, то в 99 випадках зі 100 взяти та переписати. Копірайтер — то не друкарська машинка, а текст замовляють не для наявності символів у певній послідовності, а під якесь завдання. Якщо текст в певному вигляді те завдання виконувати не буде, його треба переписати. 

Поки за такі слова окремий портал в пекло ще не відчинений навстіж, я поясню детальніше :)

Мені випала доля крутитись довкола текстів в усіх можливих ролях. Тож така моя думка як автора, як редактора і як замовника. 

Моє ставлення до правок формувалось роками. Не знаю, чи це пов’язано, але нормально заробляти на текстах я почала саме тоді, коли сприйняття правок закріпилось в тому вигляді, в якому я його опишу нижче. І сталось це до того, як я сама почала замовляти тексти.

Правки — маркер того, що сам текст важливий. Маю максимальний рівень тривожності, якщо текст просто забирають без жодної правки. Спочатку я просто підозрювала щось, а коли сама почала замовляти тексти, зрозуміла, що не залишаю ніяких правок у двох випадках:

  • Все настільки погано, що нема сенсу пояснювати.
  • Завдання насправді неважливе і непотрібне, а тому абсолютно пофіг, яким буде результат.

В усіх інших випадках, коли експерт, співробітник компанії замовника чи той, хто запланував ваш текст як інструмент для досягнення якоїсь мети, будуть дивитись на результат вашої роботи — їм буде, що додати.

І це цілком логічно, тому що:

  1. Це ж експерт з теми, це нормально, що у нього є пропозиції щодо змін та доповнень;
  2. Це людина, яка знаходиться глибоко в контексті продукту, послуг та компанії, і вона може точніше відчувати сенси;
  3. Це людина, яка глибоко в контексті завдання і того, як все має працювати. 

Правки — трамплін для розвитку. В прийнятті й обговоренні правок можна прокачати буквально все: від емпатії та розуміння бізнес-завдань до навичок проведення переговорів та донесення своїх думок. І це прекрасно. 

А тепер повернемось до того, чому ж я за переписування. 

Детально розписаний і узгоджений план — не гарантія хорошого тексту в результаті

Так буває, всі ми люди. І не залежить це від того, хто складав той план: замовник, маркетолог, редактор чи сам копірайтер. Особливо це стосується лонгридів, тому що часом в них виходить приблизно ось так (читай далі).

Ось є ідея → ось так ми її реалізуємо → а вже в готовому варіянті, коли співвідносиш текст з початковою метою, вилазять недоліки: там доповнити, там змінити посил, там переписати, там переставити місцями, там замість тексту інфографіку → ой заждіть, це ж ось ми вже і переписали текст :)

ТЗ від клієнта

А ще ж є ось ці фрукти, тобто котики) З ними теж цілком можна зварити кашу, якщо сприймати правки, як обов’язкову частину програми

Текст за темою без фактичних помилок ≠ хороший текст

Я це бачила, і коли автор поверхнево володіє темою, і коли має достатньо глибокі знання в ній. В обох випадках це нормально.

Тут хочеться згадати, як одного разу я переписувала текст кілька разів, просто через те, що була аж занадто в темі :) 

Так от, я мала написати один із листів розсилки. Це мала бути певна інструкція для копірайтерів-початківців. Завдання листа визначили, тему я знаю, фактуру зібрала. Здається, далі нічого складного. Виявилося, для мене це так само просто, як пояснити комусь, у якій послідовності та які м'язи треба підключати, щоб узяти ложку в руку.

Я написала план, накидала тези → показала редактору → він схвалив → написала, відправила → прийшов редактор і сказав, що я пішла від початкової ідеї :(

Перечитала — і справді, замість відповіді на «що робити» вийшло більше «зараз я розповім, навіщо треба знати, що робити» → переробила, відправила → заходжу в гуглдок і бачу знову великий страшний комент, який натякає на переписування.

І це все при тому, що всі пояснення і поради — правильні. Одна біда — для новачка вони марні. Він ще нічого не знає про теплоту цільової аудиторії, воронки продажів і в чому різниця між завданнями бізнесу і потребами читача, а пояснювати то все — це перевантажити лист і змінити його мету, значить — треба інакше.

Ми перебирали різні ідеї, заходили то з одного, то з іншого боку, разом писали нові плани, а я писала новий текст. Щоразу на етапі плану здавалося, що цього разу все ок, але не тут-то було.

Ще до того, як я закінчувала писати, мені було ясно, що це не зовсім те. Але я все одно дописувала. Ні, не в надії взяти змором, а щоб було що колективно обговорити й зрозуміти, чому ми знову прийшли не туди.

Правки — це просто робота, а не особиста образа   

Претензії до тексту ≠ претензії до особистості. Це всього-на-всього робочий процес.

  • Замовник — не дракон, який хоче спалити самооцінку копірайтера, вивергаючи полум'я правочок. Це просто робота, а не особиста образа. 
  • Копірайтер — не лицар, якому треба вбити дракона і пробратися до скрині із золотом. Немає ніякого сенсу ображатися, страждати, істерити, вимагати прийняти текст, який не виконує свого завдання, просто тому, що «час-то витрачено» і «тут все за ТЗ і за планом, сам винен, де були раніше твої очі». 
  • Ми всі працюємо разом на благо спільної справи.

Коли я була лише копірайтером я роздумувала так: «Я переписую не від того, що перебуваю під редакторським гнітом і мені сказали так зробити. Я переписую, щоб текст став кращим, сильнішим і ефективнішим. Це треба не мені, не редактору і навіть не замовнику. У нас є читач і мета тексту, заради яких ми всі й зібралися». 

Автор і замовник — на одному боці в одному човні

Причин правок може бути безліч, винні можуть бути всі або хтось один. Мені в роботі неважливо знайти винного, важливо зрозуміти, чому не вийшло. І переписати.

Ми не змагаємося в «хто кого». У нас різні завдання в роботі, але одна мета — отримати результат. Якщо текст є, а результату немає, то треба переписати. Підіймати лапки й тикати замовника в узгоджений план чи ТЗ не треба.

В інфополі зчитується, як копірайтери вороже ставляться до правок. Пояснюють це тим, що замовники раз за разом вилазять на голову, і діляться, як вони виставляють 100500 умов на правки. Кожного разу мене це дивує як вперше. 

На початку статті я написала в «99 випадків із 100», залишивши лише одиницю на обставини, коли замовник дійсно в неадекваті й з’ясувалось це аж занадто пізно.

З мого досвіду, в більшості випадків навіть за безглуздими правками в стилі «нам треба презентабільніше» або «замініть ось ці слова на ось ці» стоїть щось конструктивне. 

Від редакції. Перевірені поради та найцікавіші кейси – зібрали для вас в одному місці! Підписуйтесь на наш телеграм-канал та отримуйте щотижня нову порцію знань та порад!

Але вносити правки заради правок — то-таки шлях в нікуди 

Переписувати і редагувати, щоб краще донести початкову ідею — це норма. Додати ще один розділ і прибрати кілька вже написаних, тому що так зрозуміліше — це норма.

Переставляти слова місцями по 10 разів без зміни сенсу — дурна робота. Але замовник не завжди може пояснити, що насправді йому не так з цим текстом. І це теж абсолютно нормально. Не замовник спеціаліст в текстах, а той, у кого його замовили.

Саме виконавець має вміти розкопати, що ж там насправді не так, а не сліпо переставити щось місцями, а потім палити вечорами куклу-вуду замовника, коли той знову повертається з дивними правками.  

Якщо кажуть, що текст про гірські велосипеди більше не потрібен, а треба тепер про шосейники, і вважають це роботою над одним текстом — біжи, Форест.

Бажаєте стати королем інтернету? Курс Контент-маркетинг – саме для вас. Ви навчитеся створювати цікавий та залучаючий контент. Навчіться працювати із заголовками, зробите матеріали сайту віральними. Ви зможете аналізувати дієвість контент-маркетингу. Пам'ятайте, що контент – король інтернету.

Детальніше про курс